Виставка "Техногенна людина" К. Дацюк та А. Авули
пт, 20 вер.
|НМ "Київська картинна галерея"
Виставка присвячена темі дослідження впливу технологій на розвиток людства й експонується в рамках започаткованого до 100-річчя музею проєкту "Дослідницька платформа" та вже діючого "Молоде мистецтво України"
Время и место
20 вер. 2019 р., 17:00 – 01 жовт. 2019 р., 21:00
НМ "Київська картинна галерея", вулиця Терещенківська, 9, Київ, Україна
О событии
Виставка присвячена темі дослідження впливу технологій на розвиток людства й експонується в рамках започаткованого до 100-річчя музею проєкту "Дослідницька платформа" та вже діючого "Молоде мистецтво України".
Суспільство, культура, людина набувають ознак техногенності (впровадження в усі сфери життєдіяльності суспільства новітніх різновидів техніки та технологій) не тому, що можуть використовувати техніку, а тому, що вже не можуть не користуватися нею, тобто не уявляють свого існування без неї. Техногенність набуває статусу світоглядного принципу в житті людей. Як зазначав видатний представник київської філософської школи екзистенціалізму М. Бердяєв, техніка як феномен культури панує над людиною: з одного боку, вона незмірно посилює творчу міць людини, а з іншого — підкорює собі, перетворюючи на машину, робота, автомат.
Сучасна інформаційно орієнтована людина не уявляє себе, приміром, без мобільного телефона ані у своїй професійній діяльності, ані в особистому житті. Його сьогодні має чи не кожен. Він перетворився на своєрідну "біблію", з якої ми черпаємо знання стосовно того, як нам слід чи не слід жити; він встановив прямий зв’язок між колись абсолютно чужими людьми. Почуття страху в людини залишитися без доступу до свого пристрою мобільного зв’язку (номофобія); психічні розлади від перегляду фотографій та новин у соціальних мережах (іnstagram-депресія); переконаність у тому, що знання людині непотрібні, тому що всю інформацію можна знайти за кілька хвилин (ефект Google) — це далеко не весь перелік наслідків та станів, що сколихнули жителів планети Земля за останні десятиліття.
Художники також є частиною сучасного соціуму. Вони активно взаємодіють з ним та спостерігають за навколишнім світом. Їх, безперечно, цікавлять: питання усамітнення та широкої комунікації; співвідношення понять "ідеальне" та "природне", "реальне" та "віртуальне"; місце художника в техногенному суспільстві та ін.
Анастасія Авула та Ксенія Дацюк у своїй творчості торкаються глибинних тем сьогодення, вільно оперуючи різними пластичними системами з елементами фігуративу, абстракції, символу. У їхніх роботах відчувається тривога й запал, ліричне начало та драматичне єство переплітаються у блаженному сум'ятті. Бездоганна гра кольорів об'єднує двох художниць: яскраві та сутінкові, лаконічні та велемовні. Натяк на духовну силу та символічність буття в картинах А. Авули знаходять своє завершення в емоційних портретах К. Дацюк. Жіночий образ, наділений постмодерністськими та техногенними рисами, є ключовим для мисткинь.
Сподіваємось, що нинішня виставка, в якій молоді художниці у свій спосіб розмірковують над суттєвою цивілізаційною проблемою, зможе окреслити чималу кількість нагальних питань, що турбують художнє середовище, техногенну людину XXI століття.
Відкриття виставки 20 вересня о 17.00 за адресою: Національний музей "Київська картинна галерея", вул. Терещенківська, 9.
Анастасія Авула 1993 р. н., м. Дніпро. Живописець. Член Національної Спілки художників України з 2017 р. Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (майстерня Стороженка М. А). Працює в галузі станкового та монументального живопису, іконопису. Автор ікони "Святий Преподобний князь Василь-Костянтин Острозький" для храму в м. Острог (2016 р.). Роботи знаходяться у Запорізькому художньому музеї, в колекції фонду "Деметра" (м. Керч), у приватних колекціях України, Росії, Франції, Китаю, Польщі, Чехії. Учасниця понад тридцяти різноманітних виставок і арт-проєктів.
Ксенія Дацюк 1994 р. н., м. Львів. Живописець. Закінчила Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (майстерня Гуйди М. Є). Займається живописом та деякими видами декоративно-прикладного мистецтва. Важливе місце у творчості художниці займає іконопис та монументальні розписи. У виборі жанру віддає перевагу портрету, натюрморту, пейзажу. Постійно експериментує з технікою, поєднуючи різні матеріали (наприклад, олійні фарби, акрил, золото, смальту). Учасниця понад тридцяти різноманітних виставок і арт-проєктів.
Режим роботи музею: понеділок та четвер - вихідні. Решта днів - 10.00-18.00 (каса до 17.00).